14 березня 2018 р. в нашій країні вдруге святкують день українського добровольця.

Добровольці. Ті, хто стали солдатами, тому що того вимагав борг – боронити рідну землю від ворога. Хтось в мирному житті був лікарем, хтось менеджером, кухарем, програмістом, хтось був студентом та кинув навчання.

Їх подвиг врятував країну. Вони пройшли пекло найтяжчих бойових операцій: Широкине Іловайськ, Мар’їнка, Донецький аеропорт…
Іменами добровольців, що віддали на фронті свої життя, називають вулиці та проспекти українських міст. І відтепер 14 березня країна віддає шану їхньому подвигу, ця дата стала Днем українського добровольця.

День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості. 

Навіть побіжний історичний екскурс свідчить, що феномен добровольства здавна притаманний українцям. Одним із перших прикладів добровольства можна назвати Запорозьку Січ – воєнізовану структуру з добровольчих батальйонів, які століттями боронили Україну. 

Інший яскравий приклад, але вже з нової історії України – легіон Українських Січових Стрільців, що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Події Першої світової війни, протистояння Австро-Угорщини Росії українці вирішили використати задля втілення заповітної мрії про незалежність України. До лав УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу й утворити легіон УСС. 

Варто зауважити, що тоді, в 1914 році, так само як і в 2014, українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Але, попри це, зажили слави як найвідважніші вояки. «З нами йшли в наступ українські добровольці. Це, мабуть, найкращий відділ із усієї Австро-Угорської армії», - йшлося в німецькому повідомленні з фронту до командування Південної Армії. Півтора роки знадобилося стрільцям та австрійському командуванню, щоб офіційно оформити українських добровольців як окрему бойову одиницю – полк УСС. 

Саме тоді на західноукраїнських землях розпочався і потужний волонтерський рух – по суті, місцеве населення одягало й годувало українських добровольців, надсилало на фронт так звані «любистки» – спеціальні посилки-пакунки. 

Потім було полум’я Другої світової – і знову добровольці першими стали на захист вітчизни. Але найновіший приклад – це Революція Гідності та початок воєнних дій на сході нашої держави, коли тисячі звичайних українських громадян, кинувши власні справи – навчання, роботу, бізнес, родини - спочатку пішли на Майдани країни, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії. 

Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи на отримання повістки. Інші – чоловіки й жінки, самоорганізувалися в батальйони й вирушили на Схід.  14 березня 2014 року понад 500 бійців Самооборони Майдану прибули на полігон у Нові Петрівці під Києвом. Так розпочався бойовий шлях першого добровольчого батальйону.

Хоч це Свято і є новим для національного календаря України, проте явище, якому воно присвячено, споконвіку супроводжує дружній український народ. Яскрава національна риса, благословення і традиція українського народу - бути небайдужим до свого сьогодення та майбуття, до долі своїх дітей, честі і пам’яті своїх славних батьків.

 

Озернянська сільська рада вітає усіх добровольців із святом! Бажає Вам та Вашим сім’ям міцного здоров’я. Завдяки Вашій мужності, відданості Батьківщині, відвазі та самопожертві у нас є майбутнє. Висловлюємо велику подяку Вам за героїзм!