У Тернопільсько-Зборівській архиєпархії вшанували 20-у річницю відходу у вічність владики Івана Прашка

У Тернопільсько-Зборівській архиєпархії вшанували 20-у річницю відходу у вічність владики Івана Прашка

28 січня минуло 20 років з дня смерті блаженної пам’яті владики Івана Прашка, першоієрарха Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра й Павла УГКЦ. Вшановуючи ці роковини, 31 січня у місті Збаражі, в церкві Христового Воскресіння, Архиєрейську Божественну Літургію відслужив владика Микола Бичок, теперішній єпарх Мельбурнський.

У своєму пастирському слові преосвященний владика Микола наголосив, що «кожен у свій час ставить багато запитань: чи то діти, які пізнають світ, чи молодь, яка намагається здобувати життєвий досвід. Ставимо часто питання у професійній діяльності, однак кожна віруюча людина мусить поставити запитання: „Що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?“».

Владика Миколай підкреслив, що кир Іван став «наріжним каменем» для нашої Церкви в далекій Австралії.

«Він не приїхав туди сам, він приїхав з Богом, бо вірив, що це Господь його туди посилає. І напевне не один раз він ставив запитання: „Що мені робити?“ Але у молитві знаходив відповідь — роби те, що потрібно для Царства Небесного. І тільки ця віра допомогла владиці Івану згуртувати розкинений український народ у велику єпархію», — зазначив проповідник.

Слід зауважити, що за стараннями отця Михайла Бедрія у Збаражі названа вулиця імені Івана Прашка. Працю свого батька продовжує отець Назарій Бедрій, який популяризує особу славетного сина збаразької землі. Також за рішенням сесії Збаразької міської ради від 25.09.2001 р. Іван Прашко отримав звання «Почесний громадянин Збаража», посмертно.

У музеї Збаразького замку в одному з залів експонується виставковий фонд присвячений славетному земляку. Життя владики Івана Прашка було сповнене відваги у проповідуванні Євангелія. Відкриваючись на Божу дію у своєму житті, він зумів згуртувати людей навколо Бога і Церкви. Тому словами апостола Павла хочу ще раз підкреслити величну постать владики Івана: «Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру» (Євр.13, 7).