Беззаперечно одним із найкращих моментів  у житті закоханої пари є створення нової сім’ї,шляхом узаконення їх стосунків через реєстрацію шлюбу.

При цьому Конституція України,як іСімейний кодекс України гарантують те, що вступ до шлюбу ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. У випадку, коли особу примушують до вступу в шлюб проти її волі, потрібно розуміти, що це є злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність. Саме томуподача заяви є лише повідомленням про бажання  реєстрації шлюбу, і вона не створює прямого обов’язку для наречених зареєструватишлюб.

Однак, може виникнути ситуація, коли за декілька днів до, або у день  весілляхтось із наречених може відмовитись від наміру зареєструвати шлюб. Дане волевиявлення тягне за собою настання певних наслідків, таких як відшкодування витрат пов’язаних із підготовкою до весільної церемонії.

Для врегулювання цієї ситуації у статті 31 Сімейного кодексу України передбачено обов’язок особи, яка відмовилася від шлюбу, відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. З положень цієї норми випливає те, що відшкодуванню підлягає лише та  сума коштів, яка була реально витраченана підготовку до весілля.

Таким чином існують дві можливості для відшкодування своїх витрат. Це добровільне відшкодування збитків, шляхом повідомлення особи, бажано письмово шляхом надсиланням листа із зазначенням у ньому  суми, документів, які підтверджують витрати (чеки, квитанції), а також вказати строки та шлях повернення коштів (банківські реквізити чи отримання їх власноруч готівкою).

У разі відмови добровільного відшкодуваннявитратпотрібно звернутися до суду, за місцем реєстрації відповідача, із відповідноюпозовною заявоюта сплатити судовий збір, урозмірі, який передбачено Законом України «Про судовий збір». Варто зауважити, що позивачами в таких справах можуть виступати також батьки і інші родичі, якщо власне вони і понесли такі витрати.

Під час розгляду справи у суді особі необхідно довести наступні обставини:

  • статус «нареченої» чи «нареченого», надавши довідку з РАЦСуіз зазначенням у ній факту про подачу заяви про реєстрацію шлюбу та не здійснення реєстраціїчерез неявку або відмову відповідача;

  • відмову відповідача від реєстрації шлюбу, такими доказами будуть переписка чи повідомлення, втому числі і у соціальних мережах, запис телефонної розмови, покази свідків;

  • а також надати письмові докази понесених витрат. В таких документах обов’язково має бути зазначено суму, дату, призначення платежу та реквізити платника щодо придбання послуг та товарів. Крім того, доказами витратдля весілля слугують авансові розписки щодо замовлення оренди приміщення, фотографа, ведучого, відеооператора, музичної групи та ін.

Варто зауважити і про передбачені у статті 31Сімейного кодексу України винятки, коли витрати не відшкодовуються. Такими винятками є протиправна або аморальна поведінку нареченого/нареченої, а також приховання нею/ним обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення(тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо).Відповідно, якщо особа дізналася таку інформацію під час підготовки до весілля і до назначеного дня реєстрації шлюбу, вона має право відмовитись та не відшкодовувати витрати понесені на підготовку до весілля.

Фото без опису