Фото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без опису

Рідні села встелили дорогу квітами і сльозами. Де-не-де на своїх заїздах люди ставили лампадки, вітер свічок не гасив.
Озернянська громада у скорботі. Осінньої днини сотні людей зустрічали юнака з фронту. Озерна, Осташівці, Богданівка, Сировири і найрідніші Яцківці ставали на коліна. Жіночки та дівчата розсипали пелюстки вулицями, де хлопець виростав. Церковне братство несло хоругви.
Микола Шилівський повернувся додому. Йому 27 назавжди. Не встиг створити власну сім’ю. Та він тепер осяяний у Бога серед небесного воїнства.
Тиждень тому на Донеччині разом з побратимами прийняв бій, захищаючи Святу Українську землю. Клятий ворог поцілив у хлопця. Важко пораненого Миколу встигли відвезти до лікарні в Дніпро. Кілька днів лікарі боролися за його життя… Та серце юнака зупинилося. 
Люди говорили у Яцківцях, що незадовго до того бою Микола казав до мами: «Мамо, не переживай. Ми вистоїмо, і 20-го жовтня я приїду додому у відпустку…». 
20-го жовтня Озернянська громада схилилася на коліна перед Героєм.
Народився Микола у Яцківцях в 1995 році. Вчився у Богданівській сільській школі до 9-ти класів. Потім здобував освіту у Зборівському коледжі. У 2015-16 роках служив строкову у Збройних силах України. Потім працював у Тернополі в будівельній компанії.
У січні цього року його покликали у військо на навчання. 2-го лютого він знову одягнув військову форму. Здавалося б, через місяць повернеться додому і радітиме життю. Та з півночі насунула темна сила, яка почала калічити українські міста і села.
Ми переможемо росію! Ми пам’ятатимемо і величатимемо кожного Героя! Завдяки Миколі та сотням тисячам наших захисників ми маємо волю під синім небом!
Співчуваємо всій його родині, батькам, братам і сестрам! Співчуваємо усім рідним, близьким, друзям! Вічна пам’ять і слава Герою!
Панахида сьогодні о  20:00.
Похорон відбудеться завтра о 12:00, просимо прийти та віддати шану Герою!