Сьогодні у селі Яцківці поховали мужнього хлопця Миколу Шилівського. Йому назавжди 27 років. Виконуючи бойове завдання на Донеччині, отримав важке поранення від вибуху снаряду. Кілька днів за його життя боролися лікарі. Вірний син України відійшов у вічність 15-го жовтня.

На початку лютого Микола пішов на військові навчання і в березні мав би повернутися в рідне село. Та страшна дата 24.02 перекреслила плани на майбутнє всього Українського народу. Так і не відвідавши рідну домівку після навчань, хлопець поповнив лави 115-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. У своєму взводі був старшим солдатом.

Він ще не встиг створити власну сім’ю. То ж вчора, зустрічаючи Героя, дівчата і жіночки стелили йому дорогу квітами.

Нині хлопця проводжали в останню путь усі навколишні села Озернянської громади. Зібралося кількасот людей. Заплакані очі, згорьовані батько й мати, рідні брати і сестри. Сумує вся Україна за синами і доньками, що віддали за оборону рідної землі найдорожчий Божий дар – власне життя.

Микола Шилівський тепер у пантеоні Українських Героїв. Душа відлетіла на небо. А пам’ять і слава про нього житиме вічно на землі.

Співчуваємо кожному, хто його знав. Низько вклоняємося батькам, братам і сестрам Миколи. Хай прийме його Бог до Царства Небесного! Слава Герою!