Фото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без опису

39-річний Богдан Кокайло повернувся додому на щиті. Вчора його зустрічали на колінах села Озернянської громади від Воробіївки до Нестеровець. Молодь стелила дорогу зеленими гіллями . Усі вздовж шляху схилялись на коліна перед Героєм, який віддав у боротьбі за Україну своє життя.

Рідне село Богдана Кокайла – Нестерівці. Тут він виріс, змужнів, тут йому всі рідні. Тут неймовірно гарна природа у теплі пори року. Колись приїжджали гостювати знамениті брати Барвінські, Іван Пулюй, Пантелеймон Куліш. Богдан вчився у початковій школі, яка сто літ тому назад була будинком відпочинку для великих зірок Української культури, мистецтва, етнографії, фізики, хімії.

Нестерівчани зустріли Героя на початку села, взявши церковні хоругви. І довгою колоною проводжали Богдана додому, йдучи декілька кілометрів вздовж сумної природи. Його в рідній хаті чекали батько й мати.

«Ми навіть не знаємо, де саме Богдан служив. Коли дзвонив, то все казав: «Мамо, тату, не переживате. Не питайте, де я. Воно вам нащо?.. Зі мною все добре. Скоро має бути відпустка, приїду…» - розповідала згорьована мама Героя.

У молодих роках Богдан служив строкову в Українській армії. Потім став добрим майстром, працював у Тернополі в будівельній компанії. Незадовго до 24-го лютого отримав документи на роботу в Польщі. Не поїхав. Пішов захищати рідну землю від окупантів. Одного разу він таки побував закордоном: проходив з побратимами військові навчання.

Загинув у бою 17 січня, тримаючи оборону на Бахмутському напрямку.

«Він був такий, про яких кажуть: добра душа. Він дуже багато помагав, хто би його не просив у селі», - згадують воїна-захисника в Нестерівцях.

Тепер Богдан Кокайло серед Пантеону Українських Лицарів. Вічна слава і пам’ять Герою! Хай Бог прийме Його у Царстві Своїм!

Похорон Героя Кокайла Богдана Володимировича в селі Нестерівці відбудеться сьогодні о 12:00 годині.