Фото без опису

В Озернянській громаді знову сум. Ціна перемоги дуже важка. Ми завтра схилимося на коліна, щоб вшанувати Героя-Воїна з села Яцківці Олега Прокоповича. Він повертається додому на щиті.

Загинув у бою 6-го липя, мужньо стримуючи наступ ворога в Донецькій області. Не боявся смерті, не боявся окупанта. Шеврони Збройних сил України носив з велико честю. І за наше майбутнє віддав життя .

Служив в 35 Окремому Стрілецькому батальйоні. А до війни його захопленням були книги. Він перечитав усю бібліотеку в рідному селі і дарував книги . Дуже часто відвідував книжкові клуби Тернополя. Помагав у церкві, помагав батькам, родині.

Народився Олег Прокопович 7-го жовтня 1981 року. Виростав у селі Яцківці, закінчив 9-ть класів у школі в селі Богданівка, а технічну освіту здобув в Зборівському технікумі (тепер коледж). Служив на строковій службі. Працював у будівельних бригадах. І був опорою батькам…

Ох, як важко згадувати про нього у минулім часі!...

Він – Герой! І він з таких, як Василь Стус писав:

«Як добре те, що смерті не боюсь я

і не питаю, чи тяжкий мій хрест.

Що вам, Боже, низько не клонюся

в передчутті недовідомих верств.

Що жив-любив і не набрався скверни,

ненависті, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну,

і в смерті обернуся до життя…»

Вічна пам’ять і слава Герою-Воїну! Щирі співчуття рідним Олега! Хай з Богом спочиває серед небесного воїнства України!

Тіло героя Олега завтра, у понеділок, везтимуть навічний спочин в рідне село Яцківці близько обідньої пори. Точний час повернення повідомимо згодом.