Провели Воїна-Героя. І світ став немилим. Небо схилялося, пустивши сльозу. Поховали молодого батька двох дітей. Не стало чоловіка, сина, брата.

Провели Воїна-Героя. І світ став немилим. Небо схилялося, пустивши сльозу. Поховали молодого батька двох дітей. Не стало чоловіка, сина, брата.

Володимир Романишин віддав за Україну найцінніше – своє життя. Сьогодні він… попрощався. І з ним прощалися тисячі людей. Наш захисник у місці світлім, у місці квітучім, у місці спокою, де нема ні недуги, ні скорботи, ні зітхання. Але нам за ним тужити.

Народився Герой 25.11.1984 року в селі Божиків, колишнього Бережанського району. Вихований, чуйний, добрий, вірний, коханий, найкращий.

У 2014-му одружився в Озерні. У його сім’ї народилося двоє діток. Володя їздив за кордон. Коли був в селі, допомагав у церкві Пресвятої Євхаристії в малій Озерні. Служив у храмі церковним братом.

24-те лютого 2022 застало його за межами України. Наступного дня він повернувся, щоб стати в лави Збройних сил України. «Хто, як не я? Хто, як не ми?» – часто він повторював своїм рідним.

Володя багато разів відбивав атаки ворога. Він любив Україну понад усе і нещадним був до окупантів. У Донецькій області в липневім бою він бився за перемогу.., та ворог поцілив у хлопця…

Жодні слова не загоять рани. Ми у вічному боргу перед Володимиром Романишиним та його рідними. Вся Озернянська громада низько схиляє голови.

Щиро співчуваємо! Поділяємо нестерпний біль втрати. Хай біля його рідних опорою будуть завжди добрі люди.

Слава про мужність, героїзм, праведне життя Володира Романашина ніколи не стихне. Вічна пам’ять Воїну-Герою! Хай Бог прийме у його у Царстві Своїм.