Кібербулінг — це одна з найбільших загроз для психічного здоров’я сучасних школярів. Віртуальне цькування проявляється у вигляді образ, поширення пліток, виключення з груп чи ігнорування в онлайн-просторах. Оскільки більшість дітей щодня перебуває в інтернеті, від онлайн навчання до розваг, виявити небезпеку вчасно складно. Завдання педагогів, адміністрації та батьків — навчити дітей розпізнавати ризики, грамотно реагувати, а головне створити систему профілактики протидії та підтримки. Тут ми спробуємо розібратись, як попередити та зупинити кібербулінг, які цифрові інструменти та інтерактивні панелі допоможуть запобігти кібербулінгу та які методики можна застосувати у навчальному закладі.

Трохи актуальної статистики про кібербулінг

Україна статистика 2024 року:

• 219 випадків булінгу зафіксовано в українських школах за 10 місяців 2024 року
• 124 протоколи (57%) стосуються підлітків віком 14-16 років.
  37 справ пов’язані з груповим або повторним булінгом.
• 12 протоколів складено на педагогів, які знали про булінг, але не повідомили про нього.
• 160 судових рішень винесено у справах про булінг, що становить 73% від усіх складених протоколів
• 85 анонімних звернень надійшло через онлайн-кнопку для повідомлень про булінг, запроваджену в жовтні 2024 року.
• 53% учнів 5-9 класів стикалися з булінгом хоча б раз у житті.
• 40% дитячих самогубств в Україні пов’язані з Рубрика цькуванням.

Як виявити кібербулінг

Ключ до своєчасної реакції — уважне спостереження за поведінкою учнів. Насторожити повинні такі ознаки: раптова замкненість, небажання брати участь в онлайн-уроках, зниження оцінок, уникання гаджетів, сльози або роздратування після спілкування в мережі.

Рекомендується впровадити прості анонімні опитування у класі раз на місяць із запитаннями на кшталт: «Чи стикався ти з агресією в інтернеті останнім часом?», «Чи почувався ти пригнічено після онлайн-уроку?»

Ще один дієвий інструмент — «щоденники емоцій», де діти коротко позначають свій настрій перед і після навчання. Такі щоденники допомагають виявити тривожні сигнали на ранніх етапах. Корисно також проводити рольові ігри з моделюванням ситуацій, щоб діти вчилися впізнавати приховану агресію в чатах, коментарях і реакціях. Під час таких ігор також важливо аналізувати поведінку дітей у випадках кібербулінгу, їх розуміння ситуацій та поведінку під час імпровізованого булінгу.

Профілактика кібербулінгу

Профілактика починається зі знань. Перш за все, потрібно ввести уроки цифрової грамотності, під час яких учні дізнаються:

• як працюють алгоритми соцмереж і як це впливає на поширення контенту;
• чим небезпечне оприлюднення особистих фото, адреси, справжнього імені, чи іншої особистої інформації;
• як зберігати приватність і налаштовувати безпечні профілі.

Додатково в класі можна проводити тематичні тижні, наприклад, «Тиждень безпечного інтернету», під час яких організовують:

• конкурси на найкраще правило онлайн-спілкування;
• флешмоби на підтримку взаємоповаги;
• майстер-класи з фахівцями в галузі кібербезпеки, таких експертів легко залучити дистанційно завдяки можливостям сучасних інтерактивних панелей.

Також для цього підійдуть рольові ігри у класі. Вони дуже ефективні. Ось приклад такої гри:  один учень відіграє роль жертви, другий — агресора, третій — друга або спостерігача. Після гри обговорюється, хто що відчув, і як можна було змінити ситуацію.

У школі обов’язково має бути «Цифровий кодекс поведінки», погоджений з учнями, батьками й адміністрацією. Важливо, щоб кожен школяр мав уявлення, як користуватись функціями «поскаржитись», «заблокувати», «приховати сторінку» тощо. Для цього варто відводити час на уроці, або цілі уроки, щоб на практиці засвоїти навички та розібратись зі всіма можливими опціями приватності чи блокування у популярних месенджерах, соціальних мережах чи інших платформах.

Під час таких занять важливо дати дитині чітко усвідомити, яка поведінка є неприпустимою та може називатись кібербулінгом, а головне дати поради, щодо оперативної реакції та інформування дорослих. Важливо виховати у дитини звичку та продемонструвати інструменти, щодо збору доказів під час неетичної поведінки в інтернеті. Фіксування неприпустимих переписок чи дій за допомогою скриншотів, а також пошук іншої інформації про кіберагресора це не лише важлива  навичка на майбутнє, а й допомога дитині розібратися з класифікацією поведінки під час спілкування.

Реагування та дії під час кібербулінгу

Коли факт цькування підтверджено, алгоритм має бути чітким:

1. Підтримайте дитину. Без паніки і звинувачень. Вислухайте. Запитайте: «Що б ти хотів, аби сталося далі?»
2. Зберіть докази. Скриншоти чатів, коментарів, фейкових акаунтів. Збереження цих матеріалів є ключовим для подальшого розгляду.
3. Повідомте класного керівника або адміністрацію. Не зволікайте — що раніше втручання, то менше шкоди.
4. Розмова з агресором. Має бути спокійною, без публічного засудження. Поясніть дитині, як її дії впливають на інших.
5. Психологічна підтримка. Шкільний психолог повинен працювати з обома сторонами. Мета — допомогти жертві відновити впевненість, а агресору — зрозуміти причини своєї поведінки.

Додатково важливо залучити батьків до бесіди, показати їм скриншот, пояснити можливі наслідки і домовитися про спільну стратегію.

Якщо визначення агресора є неможливим, важливо приділити більше уваги дитині. Поясніть, що факти кібербулінгу хоча і засуджуються, але продовжують існувати в такому разі важливо захистити себе за допомогою технічних засобів, більш ретельному вибору спільноти для спілкування та власні реакції на такі події. Для цього не зайвим буде залучити психолога чи навіть технічних спеціалістів.

Дії адміністрації з протидії кібербулінгу

Адміністрація навчального закладу відіграє ключову роль у створенні безпечного цифрового середовища. Її завдання — не лише реагувати на інциденти кібербулінгу, а й запобігати їм системно та послідовно. Що має зробити адміністрація навчального закладу для протидії кібербулінгу?

1. Політика нульової толерантності

Школа має офіційно закріпити принцип нульової терпимості до будь-яких форм булінгу — як у реальному житті, так і в інтернеті. Це має бути задокументовано у шкільному статуті та внутрішніх положеннях, із чітким алгоритмом дій для кожного працівника.

2. Створіть групу оперативного реагування

До складу такої групи входять адміністрація, класні керівники, шкільний психолог, фахівець із ІТ (за можливості) та представники батьківського комітету. Завдання групи — швидке реагування, збір фактів, координація дій, комунікація з усіма сторонами.

3. Цифровий кодекс поведінки

Ініціатива адміністрації має включати створення і впровадження кодексу поведінки у цифровому середовищі. Варто розібрати його зміст разом з учнями, щоб діти краще усвідомлювали зміст правил і відчували причетність до їх виконання. З цим кодексом необхідно ознайомити не лише дітей, а й батьків та отримати їх підписи про ознайомлення. Це допоможе краще усвідомити відповідальність та залучити батьків для виховання принципів кодексу вдома.

4. Навчання для вчителів і батьків

Адміністрація повинна організовувати регулярні семінари та тренінги з кібербезпеки та психології цифрової взаємодії для педагогічного колективу. Також важливо проводити батьківські збори, де обговорюються реальні випадки, методи моніторингу онлайн-активності дітей і шляхи їх підтримки.

5. Превентивна робота з учнями

З боку адміністрації важливо ініціювати регулярні інтерактивні заходи — вікторини, квести, обговорення, відеоуроки, які допоможуть сформувати у дітей критичне мислення, повагу до особистих кордонів інших та навички безпечного користування інтернетом. Дивіться більше у нашому матеріалі ( Розвиток м’яких навичок у учнів. Важливість, підходи та інструменти )

6. Аналіз і контроль

Адміністрація має регулярно переглядати ситуацію щодо безпеки: аналізувати скарги, проводити опитування, вести моніторинг змін у поведінці учнів. Це дозволяє не тільки реагувати, але й запобігати.

Кібербулінг — це багатогранне явище, яке вимагає комплексного підходу. Тільки системна взаємодія школи, батьків, учнів та технологій дозволить створити безпечне середовище. Профілактика, чіткі алгоритми дій, відкритість до розмови та сучасне навчальне обладнання — ключові інструменти у формуванні нового покоління, здатного відповідально та безпечно діяти в цифровому світі.

Роль інтерактивного обладнання для профілактики кібербулінгу

Інтерактивне обладнання дозволяє створювати змістовні, практико орієнтовані уроки з безпеки в інтернеті. Учні можуть переглядати відео, розбирати ситуації, відтворювати сценарії дій.

Наприклад:

• на панелі демонструється змодельована ситуація кібербулінгу, яку діти обговорюють;
• учні у групах створюють правила безпечної поведінки в онлайн-чатах;
• разом налаштовують конфіденційність профілів на популярних платформах.

Інтерактивні панелі сприяють розвитку критичного мислення та цифрової обізнаності, дозволяють оперативно залучати фахівців на відстані — наприклад, через відеозустріч із психологом чи експертом із кібербезпеки.

Інтерактивні панелі Promethean мають всі необхідні інструменти, які вже активно застосовуються для розвитку у дітей критичних навичок та цифрових компетенцій. Це здатно покращити безпеку дітей, як в інтернеті, так і в цифровому просторі навчального закладу. Зверніться до нашої команди, щоб отримати більше інформації про використання інтерактивних панелей Promethean для ваших навчальних потреб чи замовте безкоштовну демонстрацію. Заповніть форму нижче та зробіть ще один крок для підвищення безпеки дітей.