Фото без опису

Багатьом здається, що питання обов'язковості щеплень дискусійне. Але це не так. Українське законодавство чітко це регламентує.

Конституція України у ст. 49 встановлює, що кожен громадянин має право на охорону здоров’я, а держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя населення. Охорона здоров’я забезпечується в тому числі державним фінансуванням відповідних медико-санітарних та оздоровчо-профілактичних програм.

Основи законодавства України про охорону здоров’я розвивають ці положення Конституції і вказують, що право на охорону здоров’я серед іншого передбачає право мати санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де проживають громадяни, при цьому громадяни зобов’язані дбати про своє здоров’я і здоров’я дітей, проходити профілактичні огляди і робити щеплення.

Аспекту санітарного благополуччя в розрізі захисту саме від інфекційних хвороб присвячено ще один закон – «Про захист населення від інфекційних хвороб», який вказує на обов’язковість профілактичних щеплень і встановлює вимогу, зокрема, до того, що умовою прийняття дитини до дитячих закладів є також наявність щеплень, згідно з календарем. Без дотримання цих положень неможливо забезпечити належний контроль за інфекціями, від яких існують вакцини.

Всі ці норми не є новими і існують не одне десятиріччя. До набуття Україною незалежності аналогічні норми містилися у радянському законодавстві. Схожі норми містяться в законодавстві країн Європи, Азії а також в США. Вакцинація від інфекційних хвороб є обов’язком громадян в сфері охорони здоров’я, так у всьому цивілізованому світі.

А з жовтня 2023 року діє новий Закон «Про систему громадського здоров’я», який зберігає обов’язковість та послідовно розвиває нормативне регулювання вакцинопрофілактики.